Туберкульоз легень, лікувальна гімнастика
Туберкульоз - це специфічне інфекційне захворювання, що вражає різні органи і системи, з найбільш частою локалізацією основного процесу в органах дихання. При цьому в органах і тканинах виникають різні специфічні і неспецифічні розлади як результат складних взаємовідносин між збудником захворювання, реактивністю організму і різноманітними впливами зовнішнього середовища. В даний час частіше відзначається хронічний перебіг туберкульозу, при якому періоди ремісії можуть чергуватися з періодами загострення процесу.
У комплексі заходів, спрямованих на лікування туберкульозу легенів у всіх його проявах, істотне місце займає дієта і гігієнічний режим, а саме раціональне харчування, загартовування організму і дозоване фізичне навантаження.
Лікувальна гімнастика, яка є методом функціональної і патогенетичної терапії в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень, має велике значення ще й як метод, що допомагає проводити корекцію вже наявних порушень основних функцій організму, і як потужний засіб профілактики нових порушень або ускладнень, поява яких ймовірніше за все після оперативних втручань.
З метою найбільш швидкої ліквідації туберкульозної інтоксикації, функціональних порушень і відновлення працездатності хворих необхідно своєчасно призначати і систематично проводити спеціальні фізичні вправи. При цьому слід враховувати, що організм хворого на туберкульоз легень може користуватися певними функціональними резервами, які необхідно використовувати і розширювати для успішного вирішення основних лікувальних завдань.
Клінічні спостереження показують, що в результаті туберкульозної інтоксикації в першу чергу і найбільше страждає функціональний стан системи дихання і кровообігу. Тому, перш ніж призначати хворим лікувальну гімнастику, необхідно провести дослідження, що дають уявлення про стан системи зовнішнього дихання і кровообігу: спірографічне, електрокардіографічне і при можливості визначення ударного і хвилинного обсягів кровообігу.
Лікувальна дія фізичних вправ на організм хворого обумовлено впливом їх через центральну нервову систему на функціональний стан окремих органів і систем хворого. Своєчасне, можливо більш раннє, і систематичне проведення лікувальної гімнастики дає можливість поліпшити у хворих ритм і збільшити глибину дихання, збільшити вентиляцію і газообмін легких, що сприяє поліпшенню функції зовнішнього дихання (збільшується дихальний обсяг і життєва ємність легенів, зростає резервний обсяг вдиху і резервний обсяг видиху). Крім того, лікувальна гімнастика направлена на поліпшення функції системи кровообігу, що проявляється збільшенням ударного об`єму лівого шлуночка серця і зростанням хвилинного обсягу кровообігу, а також на зміцнення нервово-психічної сфери і дихальної мускулатури хворих. Це особливо, але для хворих, яким в ході лікування має бути оперативне втручання. Лікувальна гімнастика підвищує загальну опірність організму, позитивно впливає на обмінні процеси, покращує кровообіг і лімфообіг, допомагає купірувати явища інтоксикації і кисневого голодування. Все це призводить до певної позитивної перебудові в організмі хворого, в результаті якої посилюються окислювально-відновні процеси, раціональніше використовується тканинами кисень, повніше виводяться продукти розпаду.
Лікувальна гімнастика при туберкульозі легенів практично показана переважній більшості хворих. Вона має бути призначена в максимально ранні терміни і при неодмінному обліку загального стану хворого і характеру основного процесу у нього.
Основними завданнями лікувальної гімнастики у хворих на туберкульоз легень слід вважати:
1) поліпшення функції зовнішнього дихання і збільшення дихальних резервів;
2) поліпшення функціонального стану серцево-судинної системи і її функціональних резервів;
3) зменшення вираженості симптомів інтоксикації;
4) зміцнення фізичного і нервово-психічного стану хворого;
5) оволодіння хворими, яким належить оперативне лікування, дихальними і фізичними вправами, необхідними для них в ранньому післяопераційному періоді;
6) навчання хворих основним правилам застосування лікувальної гімнастики поза лікувальним закладом.
Комплекси лікувальної гімнастики складаються з урахуванням даних функціональних методів дослідження хворих. Комплекси повинні бути розділені на вступну, основну і заключну частини з обов`язковим включенням в них спеціальних дихальних вправ. Доцільно починати з індивідуального проведення 1-2 занять, а потім об`єднувати хворих в невеликі групи (по 3-5 чоловік), щоб можна було своєчасно фіксувати стомлюваність або небажану реакцію хворого на збільшення навантаження або зміна вправи. До, під час та після проведення занять необхідно контролювати суб`єктивний стан, частоту пульсу і дихання, артеріальний тиск хворого. Отримані дані дозволять інструкторові, який проводить заняття, своєчасно міняти характер вправ, кількість і темп їх повторень.
Якщо виходити із завдань комплексного і раціонального лікування, хворих для проведення занять лікувальної гімнастики доцільно ділити на слабку, середню і сильну групи. До слабкої групи слід віднести хворих з нестійким загальним станом внаслідок недавно перенесеного загострення основного процесу, з наявністю ознак швидкої стомлюваності. Для цієї групи комплекс занять лікувальною гімнастикою повинен будуватися на застосуванні простих фізичних вправ для всіх м`язових груп, чередуемих з дихальними вправами. Темп рухів - повільний. Кількість повторень кожної вправи 2-3 рази.
До середньої групи треба віднести хворих зі стійким загальним станом, відсутністю симптомів інтоксикації і перенесли загострення процесу не менше 3 міс. назад. Комплекс лікувальної гімнастики для цієї групи будується на застосуванні вправ середньої складності з використанням спортивних снарядів (палиці, булави, м`ячі, гімнастичні лавки). Фізичні вправи з м`язовою напругою чергуються з дихальними вправами. Темп виконання вправ - середній. Кількість повторень кожної вправи 4-6 разів.
До сильної групи відносять хворих з цілком компенсований станом і певною фізичною підготовкою. Принцип побудови занять, методика виконання не відрізняються від таких для хворих середньої групи, але темп виконання і фізичне навантаження збільшені.
В особливу групу повинні виділятися хворі похилого віку, заняття лікувальною гімнастикою з якими необхідно проводити по полегшеним комплексам з переважанням дихальних вправ.
Лікувальна гімнастика протипоказана хворим, у яких зазначаються:
- загострення туберкульозного процесу, що супроводжується симптомами інтоксикації (підвищення температури тіла, сильний кашель з рясним виділенням мокроти, лейкоцитоз і прискорення ШОЕ);
- рясне кровохаркання і легенева кровотеча;
- дихальна та серцево-судинна недостатність.
Окрему групу, для якої в загальний комплекс лікувальних заходів обов`язково входить, лікувальна гімнастика, становить хірургічний контингент хворих на туберкульоз легень. Проведенню лікувальної гімнастики в цій групі надається особливе значення. До операції хворих навчають глибокому диханню через ніс, призначають комплекс вправ, який сприяє рухливості грудної клітки і діафрагми, навчають методиці ефективного відкашлювання в кінці видиху. При откашливании мокротиння хворим допомагають легким поколачиванием долонями по грудній клітці. Лікувальну гімнастику слід починати в перші години після операції. Переважаючими вправами в цей час є дихальні. Фізичні вправи для кистей рук, передпліч і ніг виконуються також в перші години, в уповільненому темпі, по 2-3 рази кожне. В даний час встановлено, що скорочення м`язів при виконанні фізичних вправ активізує дихання, а це разом з ефективним откашливанием мокротиння допомагає уникнути такого грізного післяопераційного ускладнення, яким є гипостатическая пневмонія. У ранньому післяопераційному періоді перед лікувальною гімнастикою стоять цілком певні завдання:
- попередження легеневих ускладнень поліпшенням вентиляції легенів, розправленими решти легкого;
- поліпшення функції дихання та серцевої діяльності;
- профілактика порушень функції шлунково-кишкового тракту;
- профілактика флеботромбозів шляхом поліпшення венозного кровообігу;
- профілактика обмеження рухливості в плечовому суглобі на оперированной стороні.
Всі ці завдання можуть бути успішно виконані, якщо заняття лікувальною гімнастикою будуть починатися в перші години після операції. Крім фізіологічного впливу на організм хворого на туберкульоз в післяопераційному періоді, лікувальна гімнастика надає і помітний позитивний психологічний вплив, так як покращує настрій хворого і вселяє впевненість в благополучний результат операції. Комплекси лікувальної гімнастики для всіх груп хворих обов`язково повинні включати в себе дихальні вправи, під впливом яких поліпшується діяльність всього дихального апарату.
Залежно від методики проведення розрізняють наступні вправи:
1) статичну грудне дихання. Проводиться лежачи на спині або сидячи, під рахунок інструктора або метронома, видих подовжений;
2) статична діафрагмальне дихання. Проводиться також лежачи на спині або сидячи, для контролю за правильністю виконання цього типу дихання кисть руки поміщається на передню черевну стінку, яка при вдиху повинна підніматися;
3) динамічне дихання. Проводиться в поєднанні з фізичними упражненіямі- наприклад, при вдиху - розведення рук в сторони, розгинання тулуба, при видиху - опускання рук, згинання тулуба.
У загальному комплексі лікувальних і профілактичних заходів у хворих на туберкульоз легень лікувальна гімнастика займає особливе місце і має велике значення для реабілітації їх.
