У сінгапурі та деяких інших країнах азії пора забороняти смартфони, тому що вони - чи не краще наркотиків
Хтось ненавидить наркоманів, осудливо дивиться на п`яниць, забороняє палити і радіє таким заборонам, але, в той же час, є рабом свого маленького "маленького світу", укладеного в начинці і функціональні можливості смартфонів. Тих самих, які відвернули будівників комунізму від мрій про підкорення космосу або поліпшення своєї ж породи. В наш час, якщо когось з вас не вдається безболісно відірвати від смартфона, а без нього ви відчуваєте себе, як риба без води або птах без крил, то можна говорити про залежності, яка мало чим відрізняється від наркотичної. І, можливо, вимагає курсу лікування.
У країнах, де впевнено усвідомили шкоду, що наноситься громадянами собі і близьким курінням тютюну, сигарети та інші тютюнові вироби дорожчають, а за їх використання в недозволеному місці - люто штрафують. У той же час смартфони та планшети тільки дешевшають, а обмежень на їх використання практично ніде немає, крім літаків, і то на зльоті і при посадці.
Психіатри з Сінгапуру надають нині тиск на чиновників від охорони здоров`я, щоб ті формально визнали залежність від інтернету і цифрових пристроїв взагалі психічним захворюванням, яке перетворилося на важливу проблему і потребує масштабних терапевтичних заходи.
Такі азіатські індустріальні мегаполіси, як Гонконг і Сінгапур, за статистикою є країнами з найбільшою кількістю смартфонів на душу населення. Так, в Сінгапурі, де проживає 5,4 млн осіб, 87% відсотків постійного населення користується смартфонами, підключеними до інтернету і оснащеними сучасними камерами.
Для прикладу повідомимо, що подібну проблему медики спостерігають і в США, однак охоплення населення Америки смартфонами становить поки всього 65 відсотків, що навіть не можна порівняти з п`ятіркою азіатських рекордсменів по мобільному психічного розладу.
Відзначається, що звичайний житель Сінгапуру проводить в день 38 хвилин в соціальній мережі "Фейсбук", що в два рази довше, ніж це роблять жителі США, батьківщини згаданого сервісу.
Як кажуть психіатри, захоплення віртуальним світом - це спосіб втечі від будь-яких реальних проблем, пов`язаних з тривожністю. Замість того, щоб лікуватися, люди йдуть в цифрову всесвіт усіма органами почуттів. Професор з Сінгапуру Адріан Ванг згадує, як йому довелося лікувати від інтернет-залежності 18-річного хлопчину-студента. Хворий поступив на лікування в потворному стані. Студент не голився, заріс, тиждень не був у душі, був худим, немов голодний жебрак, без будинку залишився. Молода людина дійшов до того, що став бити батька, коли той вирішив відібрати у сина ноутбук. Вирішив тоді татусь відрубати в будинку інтернет, і студент став проводити дні в пошуках точок доступу в мережу по сусідству. Зрештою залежного хлопця госпіталізували і посадили на антидепресанти. Таблетки в поєднанні з консультаціями фахівців дозволили перервати "інтернет-ломку". Хлопця виписали і надалі він більш не йшов з головою у віртуальний світ, при цьому цілком задоволений собою і навколишнім світом.
Психіатр з Сінгапуру Тан Хве Сім зазначає, що симптоми, з якими надходять до неї молоді цифрово-залежні люди, змінюються з часом. Раніше один час була хвиля молоді, що зійшла з розуму через мережевих ігор, нині за допомогою звертаються користувачі мобільних пристроїв, які підміняють реальність завантаженими з інтернету відеороликами.
Крім психологічних проблем, мільйони сінгапурців і інших "просунутих" азіатів страждають через неприємності з шиєю, оскільки часто гнуть її, спостерігаючи за екраном смартфона. У підсумку - шийні болю і можливі ускладнення з іннервацією різних частин організму.
