Народжувати чи не народжувати
- Ти молодий фахівець, - сказала мама. - Сама подумай, чи потрібно тобі це зараз. Треба на ноги встати, а потім заводити дітей. Про що ви з Сергієм думали, я взагалі не понімаю.- Ми посварилися, процідила Іра. - Він каже, що поки що дитину не хочет.- Він мені ніколи не подобався, - зітхнула мама. - Але тут він має рацію ...
Зміст
Голос з минулого
На наступний же день Ірі було велено вирушити до Анни Наумівну, завідуючої гінекологічним відділенням великої клініки і за сумісництвом старої маминої подруги.
- Що ж, дівчинка моя, - рівним голосом сказала мамина подруга. - Я тобі сама все зроблю. Хоч завтра. Приходь вранці натщесерце.
- Дякую, - кивнула Іра і встала.
- Мене теж свого часу мама вмовила перервати вагітність, - так само рівно продовжувала Анна Наумівна. - Я тоді в інституті вчилася, мені було необхідно завершити освіту.
- Угу, - буркнула Іра, повертаючись до неї спиною.
- У мене немає дітей, - сказала їй услід Анна Наумівна.
Іра застигла, розгублено обернулася.
- Я не змогла завагітніти вдруге. Таке іноді буває, хоча і нечасто. Загалом, ти вирішуй сама, дівчинка моя.
- Я поки не знаю, - прошепотіла Іра. - Я подумаю&hellip- до побачення.
Відео: «Популярна правда» - Народити або НЕ народити ?!
Грім і блискавка
- Може бути, ти думаєш, що поєднувати кар`єру і догляд за маленькою дитиною простіше простого? - Кипіла мама, трясучи сковорідками.
- Тобі ж це вдалося…
- Тому що з тобою сиділа моя свекруха! Або ти вважаєш, що я кину роботу і перетворюся на няньку через твого впертості? До того ж, вибач мене, звичайно, але ти, дорога моя, незаміжня, і одружитися з тобою, якщо не помиляюся, ніхто не збирається.
- А ти? - Несподівано для себе вибухнула Іра. - Ти ж сама не змогла зберегти сім`ю! Для тебе існувала тільки твоя робота! Ти і для мене того ж хочеш, так?
У мами засмикалася верхня губа, побілів кінчик носа. Вона кілька разів відкривала і закривала рот, потім з гуркотом поставила сковорідку на плиту і вийшла з кухні.
вечір сюрпризів
- Ось і молодець, що приїхала, - весело говорив батько, наливаючи Ірі гарячого чаю. - А то давно тебе не видно, вся в роботі, вся в матір. Ну, розповідай, як справи?
- Розумієш, тату, - тихо сказала Іра. - Я вирішила зняти квартиру і пожити окремо. У тебе ніхто зі знайомих не здає?
- Ось тобі раз, - простягнув батько. - А мама твоя що з цього приводу думає?
- Нічого не думає, - зізналася Іра. - Просто я&hellip- я вирішила народити дитину, а вона проти.
- Чого ?! - Батько підстрибнув на стільці, безглуздо змахнув руками і зачепив цукорницю. Та описала красиву дугу і з глухим стуком впала на килим.
Відео: Між нами, жінками, - Народжувати, чи не народжувати?
Після того, як остання крупинка цукру зникла в виючою утробі пилососа, батько делікатно запитав:
- А що ж цей твій Сергійко?
«Ми розлучилися», - хотіла сказати Іра, але тут в її сумочці затрезвоніл мобільний: дзвонив «цей Серьожа» власною персоною.
- Мила! Мила! - Закричав він замість привітання. - Ти пробачиш мене? Я був таким дурним! Я не можу без тебе!
-Ех, Сергійко, Сергійко, - протягнула Іра, розпливаючись в усмішці.
молодці
До Сережін батькам вони переїхали в той же вечір.
- Ех і молодці, - весело зустріла їх його мама.
- А Валерія Володимирівна сказала - дурні, - здивувався Сергій.
Їм виділили кімнату. Ірі було дуже незвично, що вранці перед роботою її годують рясним сніданком. Сережін мама була такою простою і доброю, але Ірі все-таки страшно не вистачало мами, з її вічної їдкою іронією, з її моралями. Вони іноді зідзвонювалися, сухо обмінювалися новинами. Після цих розмов у Іри здорово псувався настрій, і ближче до пологів вона зовсім перестала дзвонити мамі.
Іра дуже боялася, що народить до терміну. Однак настав передбачуваний день пологів - і нічого не сталося. І на наступний день теж, і через день&hellip- Тоді Іра наполягла на тому, щоб її поклали в пологовий будинок заздалегідь.
- Навіщо вам це потрібно, не розумію, - бурчала лікар в приймальному покої. - Погуляли б краще на свіжому повітрі. Почали народжувати - приїхали до нас…
- Почали народжувати, - луною повторила Іра, хапаючись за живіт і згинаючись навпіл. Її тут же відправили в родблоке. Сутички швидко стали частими і сильними, а ось потуги виявилися не такими вже й страшними. Іра намагалася дихати, як її вчила свекруха. «Ось що значить - людина готова до пологів!» - Шанобливо сказала їй акушерка.
Син і онук
Коли їй показали її хлопчика, Іра навіть ахнула від подиву. Вона багато читала в інтернеті про те, що всі новонароджені - червоненькі, зморщені. А у цього немовляти була ніжно-рожева шкіра, величезні очі без вій і світле волосся до самих плечей! «Як маленький принц», - подумала Іра. Їй доклали малюка до грудей, і було так дивно, що ще кілька хвилин тому він і дихати-то ще не вмів, а тепер вже їсть - робить кілька беззвучних Чмоки і відпочиває, а потім знову смокче. Потім хлопчика забрали, а Ірі дали телефон. Сережін номер був зайнятий, свекруха чомусь не брала трубку. Іра на секунду задумалася і зателефонувала мамі на роботу.
- Ну здрастуй, - холодно промовила трубка маминим голосом. - Куди пропала?
- Вітаю тебе з онуком Володимиром, - відповіла Іра.
Трубка замовкла - і раптом почала видавати тихі схлипування.
