Інтерактивна сторона спілкування
"Інтерактивна сторона спілкування являє собою побудову загальної стратегіівзаімодействія" (Короткий психологічний словник).
Зміст
Необхідною умовою цього є інтерсуб`ектного знака, тобто єдина ілісходная система кодування і декодування у учасників взаємодії, тобто укоммунікатора і реципієнта. Знакова система (або точніше, системи) включає не тільки природні і штучні мови типу кодувань або мови глухонімих, ної систему паракоммунікацій (міміку, жести, пантоміма, інтонацію, локомоцию, мова поглядів, поз, замовчувань `і т.п.). "Ми не можемо повністю перевести такзвані "висловлювання" міма на мову понять, і, проте, розуміємо їх. Вовсяком випадку, багато хто відчуває схвильованість і подяку артисту за те, що він нам "сказав".
Отже, питання "що передається?" в схемі Лассуелла долженпредшествовать питання "якою мовою?" або "за допомогою якого коду?" проісходітобщеніе. Правомірність виділення цієї ланки в структурі спілкування подтверждаетсяі даними афазіолог. Барвисті приклади останніх призводить В.Овчінніков, описуючи специфіку ділових контактів у японців. Улюблена прислів`я в Японіімолчаніе красномовніше за слова" відображає специфіку ділового спілкування: стремленіеізбегать прямих тверджень, відкритого зіткнення думок, вираженіянесогласія. Що ж стосується самої мови, то він більшою мірою, ніж у другіхнародов, знайшов ритуальні функції, роль словесної мастила для механізмачеловеческіх взаємовідносини".
При найгрубіших порушеннях мови з практично відсутнім поніманіемречевого повідомлення у хворого зберігається можливість спілкування становітсяінформатівним і знаходить всю повноту сенсу). відрізнити повідомлення, передаваемоена рідною мовою від повідомлення іноземною мовою (Boiler, creen, 1972).
Контекст може бути дуже вузьким, визначеним миттєвої ситуацією общенія.Вспомнім, відомий приклад діалогу на трамвайній зупинці, коли контекст, створений ситуацією очікування певного трамвая, забезпечив взаєморозуміння з допомогою мінімуму мовних засобів: Перша людина: "А"? Друга людина: "Б".Перший Людина: "а ... а ... а ..."
значимість понять "код", "контекст" викликала необхідність інших связеймежду ними. Більш сучасна модель Р. Якобсона включає вже 6 компонентов.Важним компонентом інтерактивної сторони спілкування є також понятіесоціальной ролі. А.Н.Леонтьев визначав "роль" як програму, "яка отвечаетожідаемому поведінки людини, що займає певне місце в структурі тієї ілііной соціальної групи.
В останньому випадку, очевидно установка якісно різна, внезависимости від того, чи буде контакт безпосереднім (які включають мова іневербальние засоби комунікації) або опосередкованим допомогою телефону, радіо, сигнальних прапорців і т.д.).
Установка учасника спілкування визначається також тією особистісною позицією, яку він прийняв в даній ситуації спілкування і яка робить його поведеніеадаптівним до цієї комунікативної ситуації.
Велике значення має також спосіб об`єднання індивідуальних участніковвзаімодействія (рольових, просторово-часових)
1. Адресант (той, хто посилає повідомлення).
2. Адресат (той, кому призначено повідомлення).
3. Повідомлення (зміст інформації, що передається).
4. Код (система правил мови, за допомогою яких оформляється повідомлення).
Важливо враховувати, що ці очікування, що визначають загальні контури. Контекст (заздалегідь заданий смислове поле, в якому сообрани соціальної ролі, не завісятот свідомості і поведінки конкретного індивіда, так як їх суб`єктом є неіндівід, а суспільство (Андрєєва, 1980). Якщо людина не виправдовує ролевихожіданій суспільства, він вступає з ним в небезпечний конфлікт . роль включається в жізньлічності, втілюється в його поведінці в формі операціональних або смисловихустановок (Асмолов, -1984). Ступінь включення ролі в життя особистості залежить від того, наскільки присвоєна, інтеріоризувати роль.
Барвисті приклади впливу соціальної ролі на поведінку людини вразлічних комунікативних ситуаціях призводить А.Б.Добровіч: "Я внутрішньо сжімаюсьот страху, але соціальна роль Командира спонукає мене підняти солдатів в атаку.Мне хочеться спати, але соціальна роль Начальника вимагає, щоб я продолжалвесті нараду. Я багряних від гніву, але соціальна роль Учня забороняє мнедерзіть майстру. Якщо продавець кудись відлучився, я міг би і сам взяти нужнийтовар, залишивши чек на прилавку, але соціальна роль Покупця завадить мнесделать це. Я терпіти не можу тітку Полю, але соціальна роль Родственніказаставляет мене відвідувати її хоча б зрідка і розмовляти з нею".
При цьому кожна людина виконує не одну, а кілька соціальних ролей: онможет бути одночасно і начальником, і покупцем, і родичем і т.п. Рядролей запропоновані людині від народження (наприклад, бути жінкою або чоловіком), інші знаходяться прижиттєво. Соціальні ролі можуть не збігатися і дажепротіворечіть один одному, створюючи "межролевой конфлікти" (Кон, 1984). Легко, наприклад, уявити собі межролевой конфлікт зарозумілого начальника ітерпелівого покупця, спілкується з не дуже люб`язною продавщицею. Такимобразом, кожна соціальна роль не означає абсолютної заданості, шаблонностіповеденія, але припускає деякий "діапазон можливостей", індивідуальний"стиль виконання ролі" (Андрєєва, 1980).
Як зазначалося вище, в спілкуванні реалізуються одночасно два ряди отношенійчеловека: громадські та міжособистісні. Тому кожна людина помімоопределенних соціальних ролей одночасно виконує і ряд міжособистісних ролей: одного або недоброзичливця, підопічного або покровителя, шановного іліпрезіраемого і т.д. Саме розбіжність між соціальної та міжособистісної роллю (наприклад, "строгий батько", Давно не користується повагою домашніх) делаетчеловека "актором мимоволі".
Відео: Галина Андрєєва | Соціальна психологія. Лекція 1 | Місце в науці
Правда, у самих акторів є інша думка про можливості спілкування актера.Вспомнім слова Р.Бикова з його викликала широку полеміку статті "До і послеЧучела": "... Може бути, я ніколи не буваю так щирий, як саме в тотмомент, коли я артист. Прикритий роллю, як маскою на маскараді, я можу пойтіна таку щирість, яка, може бути, і не можна дозволити в життя. Я могурассказать все найпотаємніше про своїх улюблених, і ніхто не скаже мені, що етонескромно. Я можу з нещадністю все розповісти про своє ворога, і ніхто неупрекнет мене в тому, що я неблагороден".
Ймовірно, ця специфіка рольової поведінки актора (справжнього Артиста) делаеться контакт із глядачами ефективним, забезпечує порозуміння артиста, ізрітеля. У житті межролевой конфлікт, як правило, є Відображенням нарушенійвзаімопоніманія учасників спілкування, що утрудняє вироблення загальної стратегіівзаімодействія.
Головною особливістю контакту є те, що це "комунікація з обратнойсвязью - процес взаємозміни поведінки. Комунікативні вміння включаютнавик використання зворотного зв`язку, спостережливість стосовно внутреннегоміра іншого, його і свого місця в системі міжособистісних відносин, а такжеуменіе сказати іншому про те, яким він сприймається в кожній конкретнойсітуаціі так, щоб ця інформація була б їм прийнята і по возможностіконструктівно використана їм ( Арутюнян і Петровська).
Тут виявляється нерозривний зв`язок інтерактивної і перцептивної сторонобщенія. Втім, само собою зрозуміло, що виділення кожної з сторондостаточно умовно і визначається завданнями їх більш детального аналізу, а в реальних процесі спілкування все три боку взаємопов`язані і взаімообусловліваютдруг одного.
