Вермокс

Склад вермоксом і форма випуску

Виготовляють таблетки Вермокс плоскоциліндричні, білого кольору. В одній таблетці міститься 100 мг активної речовини - мебендазола. Допоміжними компонентами виступають: кукурудзяний крохмаль, колоїдний діоксид кремнію, натрію сахарин, магнію стеарат, лактози моногідрат, лаурилсульфат натрію.

У блістерах по 6 штук.

Фармакологічна дія

Вермокс є Протигельмітний препаратом широкого спектру дії. Особливо ефективно ліки при трихоцефальозі і ентеробіозі.

Застосування вермоксом викликає порушення утилізації глюкози, яка є головним джерелом харчування паразитів, гальмує вироблення клітинного тубуліну, запобігає синтез аденозинтрифосфату.

В результаті прийому Вермокс відбувається поступове виснаження гельмінтів і їх вимирання протягом 2-3 діб. В організмі людини мебендазол практично не всмоктується в кров, активізуючись в кишечнику і печінці. Практично повністю ліки виводиться з калом і сечею.

Показання до застосування вермоксом

За інструкцією Вермокс показаний при:

• Аскаридозі, викликаному великими круглими хробаками аскаридами;
• Ентеробіозі, яке провокується кишковими черв`яками і гострики;
• Стронгілоідозі, що викликає важкі ураження шлунково-кишкового тракту;
• Анкілостомідозі, захворюванні, викликаному хробаками анкілостомами, і приводить до анемії;
• Теніозе або зараженні личинками свинячого ціп`яка, що приводить до анемії;
• Трихоцефальозі, захворюванні, що викликає важкі порушення в шлунково-кишковому тракті;
• Альвеококкозе, що характеризується важким перебігом і ураженням печінки;
• Трихінельоз, яке провокується трихинеллами і приводить до алергічних реакцій і важкого ураження життєво важливих систем організму;
• Змішаних гельмінтозах.

Протипоказання до вермоксом

Згідно з інструкцією Вермокс не можна призначати при:

• Хвороби Крона;
• Вагітності та годуванні дитини грудьми;
• Печінкової недостатності;
• Неспецифічний виразковий коліт;
• Гіперчутливості до мебендазолу або допоміжних речовин препарату.

Також не призначають Вермокс для дітей молодше двох років.

Спосіб застосування вермоксом і дозування

Таблетки Вермокс призначені для перорального застосування.

Вермокс для дітей старше 10 років і дорослих призначають в дозуванні 100 мг одноразово.

Дітям у віці 2-10 років дозування таблеток вермоксом становить 25-50 мг одноразово.

Якщо виникає ризик повторного зараження, то через 2-4 тижні таблетки Вермокс приймають повторно в такому ж дозуванні. Лікування слід проводити для всіх членів сім`ї.

При трихоцефальозі, стронгілоідозі, аскаридозі, теніозе, а також змішаних гельмінтозах дозування вермоксом становить по 100 мг двічі на день (вранці і ввечері) протягом трьох діб.

При тріхенеллезе приймають по 200-400 мг тричі на добу протягом трьох днів, а з 4 по 10 день доза становить 400-500 мг тричі на добу.

При ехінококозі пацієнти приймають по 500 мг вермоксом тричі на добу з 1 по 3 день, в наступні три дні доза дорівнює 500 мг тричі на добу. Надалі дозування збільшують до максимальної (25-30 мг на кг ваги), яку ділять на 3-4 прийоми.

Побічні явища вермоксом

За відгуками Вермокс найбільш часто викликає такі побічні явища, як нудота, запаморочення, біль у животі.

Прийом вермоксом в високих дозах протягом тривалого періоду часу може викликати діарею, блювоту, алергії у вигляді висипки на шкірі, кропив`янки, ангіоневротичного набряку, збільшення активності печінкових ферментів, головні болі.

Також за відгуками Вермокс може викликати анемію, лейкопенію, гіперкреатинінемія, еозинофілію, алопецію, циліндрурію, гематурію.

Передозування

За відгуками Вермокс в високих дозах може викликати такі симптоми передозування: пронос, блювоту, нудоту, біль у животі. Не виключені гепатит, минущі порушення функції печінки, нейтропенія.

При передозуванні ліками слід промити шлунок або викликати блювання, і прийняти активоване вугілля.

Лікарська взаємодія вермоксом

Циметидин підвищує рівень мебендазола в крові, карбамазепін - знижує.

У хворих на цукровий діабет Вермокс знижує потребу в інсуліні.

Не рекомендується спільний прийом вермоксом з липофильними речовинами.

особливі вказівки

При тривалому прийомі вермоксом пацієнтам слід періодично перевіряти функцію печінки і нирок, а також регулярно здавати кров на аналіз.

Протягом доби після прийому ліків заборонено вживати алкогольні напої, проносні препарати і жирну їжу.

Пацієнтам слід регулярно проводити дослідження мазків анальної області та калу після припинення лікування вермоксом. Якщо протягом 7 днів після застосування вермоксом в аналізах відсутні гельмінти і їх яйця, лікування вважається ефективним.

За інструкцією Вермокс зберігають в темному сухому місці не довше 5 років з моменту випуску.